Лабораторія радіоекологічної безпеки та радіаційного моніторингу

В.о. завідувача лабораторією канд. фіз.-мат. наук Вітько Валерій Іванович   Тел./факс: + 38 057 702-15-96  E-mail: valerivitko@gmail.com

 

Загальна характеристика

Лабораторія радіоекологічної  безпеки і  радіаційного моніторингу УкрНДІЕП створена в 1993 р. для розв'язання науково-технічних задач в області радіоекології, радіаційної безпеки і радіаційного моніторингу. Співробітники лабораторії виконали понад 100 науково-дослідних робіт. На теперішній час у числі співробітників, 1 доктор фіз.-мат. наук, 1 кандидат фіз.-мат. наук, 2 кандидати техн. наук. Співробітники лабораторії приймали участь у більш ніж 50 наукових конференціях, опубліковано більше 100 наукових робіт.

Основні напрямки діяльності

1. Вивчення поводження радіонуклідів у навколишньому природному середовищі
2. Розробка нормативно-правового забезпечення в області радіаційної безпеки і радіоекологічного моніторингу
3. Експертиза проектів і діючих радіаційно небезпечних об'єктів і підприємств

Основні виконані роботи

Напрямок 1. Вивчення поводження радіонуклідів у навколишньому природному середовищі

У ході міжнародних експедицій у 1994 р. і 2000 р. співробітниками лабораторії проведене радіоекологічне дослідження р. Дніпро на території України.

У 1999–2006 рр. проведено комплекс робіт з вивчення радіоекологічного стану території м. Харків і Харківської області. У результаті виконання цих робіт створено програму поліпшення санітарно-епідеміологічного стану міста й області, досліджено вміст радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, розраховано дози опромінення населення і розроблено радіоекологічний паспорт Харківської області. Проведено дослідження радіоекологічного стану узбережжя Азовського моря, визначено вміст природних радіонуклідів у пляжному піску та визначено дозові навантаження на населення. Виконано проекту документацію по створенню та забезпеченню функціонування системи моніторингу території м. Жовті Води.

У 1997–2011 рр. співробітники лабораторії брали участь у ряді робіт з ліквідації аварії та створенні мережі контролю стану підземних вод у районі розташування пункту захоронення радіоактивних відходів Харківського міжобласного спецкомбінату (ПЗРВ ХДМСК), а також у прогнозуванні і контролі змін радіаційного стану підземних вод у районі розташування ПЗРВ ХДМСК. У 2009 р. проведено дослідження радіаційного стану території Кіровоградської області.

У 2010 р. проведено роботу "Дослідження вмісту природних радіонуклідів в об'єктах навколишнього природного середовища (вода, повітря, ґрунт, рослинність, продукти харчування) м. Дніпродзержинська". У 2008–2010 рр. співробітники лабораторії брали участь у підготовці інформаційного бюлетеню про стан навколишнього природного середовища в Україні. Також у 2010 р. проведено моніторинг стану навколишнього природного середовища в районі розміщення Зміївської ТЕС та проведено дослідження впливу на навколишнє середовище відходів переробки уранових руд, що за складовані у хвостосховищі «Щ» СхідГЗК (м. Жовті Води).

У 2012 р. проведено науково-дослідну роботу "Дослідження радіаційного стану в районі розташування Єристовського та Біланівського родовищ залізних руд" та дослідження радіаційного стану територій та обладнання виробничих об’єктів у межах ліцензійних ділянок Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» (Полтавська область).

Із самого початку роботи лабораторії її співробітники приймали і приймають активну участь у розробці, впровадженні та експлуатації системи радіаційного моніторингу і раннього попередження про радіаційну аварію в Україні (в районі розташування Рівненської та Запорізької АЕС, у Харківському регіоні та в Чорнобильській зоні відчуження).

Напрямок 2. Розробка нормативно-правового забезпечення в області радіаційної безпеки і радіоекологічного моніторингу

Ряд стандартів ISO (2889, 3925, 7503-1, 7503-2, 9696, 9698, 10703) адаптовано і прийнято в якості національних.

Розроблено регламент контролю за вмістом радіонуклідів у водних об'єктах під час продувки водойми-охолоджувача ПУ АЕС і встановлено гранично допустимі скиди радіонуклідів у водні об'єкти для низки підприємств.

Розроблено допустимі викиди та контрольні рівні для об’єктів «СхідГЗК».

Співробітники лабораторії брали участь у розробці державної програми ліквідації небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод".

Напрямок 3. Експертиза проектів і діючих радіаційно небезпечних об'єктів і підприємств

Проведено:

• • комплексну експертизу Запорізької АЕС і сухого сховища відходів ядерного палива (ССВЯП) ЗАЕС;

  • державну експертизу проекту "Ліквідація шахти "Первомайская";

  •  державну екологічну експертизу проекту генерального плану м. Кіровоград;
  • експертну оцінку впливу на навколишнє середовище дослідних полігона купчастого і блочного вилуження на шахті Східного ГЗК "Смолинская";

  • наукову еколого-експертну оцінку радіаційного впливу хвостосховищ та інших радіаційно-небезпечних об'єктів колишнього Во "ПХЗ" (м. Дніпродзержинськ)";

  • наукову еколого-експертну оцінку впливу будівництва енергоблоків Чернаводської АЕС (Румунія) на довкілля України;

  • моделювання розповсюдження хімічного і радіаційного забруднення підземних вод внаслідок видобутку уранових руд Сафонівського родовища методом підземного вилуговування;

  • екологічний аудит діяльності ВП “Рівненська АЕС” та ВП «Хмельницька АЕС» з забезпечення захисту навколишнього середовища;

  • експертну оцінку впливу на довкілля України Білоруської АЕС;

  • оцінку радіаційних наслідків проектних аварій з протіканням першого контуру енергоблоку № 2 ВП «Южно-Українська АЕС» при використанні ТВЗ фірми «Вестінгауз»;

  • розроблення заходів з забезпечення радіаційної безпеки для ядерної установки ННЦ ХФТІ «Джерело нейтронів, що засноване на підкритичній збірці, яка керується лінійним прискорювачем електронів»;
  • частину експертиз з питань екологічної безпеки ТЕО «Будівництво заводу з виробництва ядерного палива».

 Напрямок 4. Оцінювання екологічного ризику від забруднення атмосферного повітря викидами підприємств паливно-енергетичного комплексу України, в тому числі і транскордонному контексті:

• • дослідження проб кам’яного вугілля та золи на всіх етапах спалювання кам’яного вугілля на Зміївській ТЕС;
  • визначення радіоактивності та вимірювання мікроелементного складу проби летючої золи Зміївської ТЕС на базі Національного наукового центру «Харківського фізико-технічного інституту» Національної Академії Наук України;
  • дослідження впливу транскордонного забруднення атмосферного повітря викидами газоподібних речовин та летючої золи різнофракційного складу ТЕС України суміжними країнами потужністю більше 300 МВт, що використовують кам’яне вугілля;
  • оцінювання екологічного ризику для населення, обумовленого забрудненням атмосферного повітря летючої золою та її складовими в районі розташування ТЕС потужністю більше 300 МВт на кордоні України з суміжними країнами.

Основні публікації

Монографії, навчальні посібники

1. Kovalenko G., Vitko V., Kartashov V., Bogdanov V. et al. Methods for stabilization of tritium wastes. Review of data and experience. Granada-Amsterdam-Kiev-Kharkov-Minsk. Spain. Ed. Department of Mineralogy and Petrology. University of Granada. 2000. 136 p.
2. Гриценко А.В., Коваленко Г.Д. Радиоэкология регионов Украины: Харьковская область. Харьков: ИД "ИНЖЕК", 2003. 128 с.
3. Коваленко Г.Д. Радиоэкология Украины. Монография. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: ИД «Инжек», 2008. – 264 с.
4. Волошин В. С., Коваленко Г. Д. Основи радіаційної екології. Підручник для студентів вищих навчальних закладів – Маріуполь, Видавництво „Рената”, 2010. – 280 с.
5. Барбашев С. В., Витько В. И., Коваленко Г. Д. Радиационный мониторинг в Украине: состояние, проблемы и пути их решения: [монография]. Одесса: Астропринт, 2011. – 80 с. – (Серия: Радиационная и экологическая безопасность предприятий ядерного топливного цикла).
6. Коваленко Г.Д. Радиоэкология Украины. Монография. – 3-е изд., перераб. и доп. – Х.: ИД «Инжек», 2013. 
7. Kovalenko G. D., Khabarova H. V. Health and environmental impacts of air emissions from coal-fired thermal power plants in Ukraine. / Engineering sciences: development prospects in countries of Europe at the beginning of the third millennium: Collective monograph. Vol. 2. Riga: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2018. P. 93-110.

Статті, препринти, доповіді

1. 1. Витько В. И., Гончарова Л. И., Карташев В. В., Коваленко Г. Д., Кузин А. И. Радиационная обстановка в г. Желтые Воды // Ядерная и радиационная безопасность, № 3, 2005, C. 86–96.
   2. Витько В. И., Коваленко Г. Д. Радиоэкологическое состояние Чернобыльской зоны отчуждения // Проблеми охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки. Зб. наук. пр. УкрНДІЕП. Харків, вид-во „Факт”, 2005. C. 3–18.
   3. Витько В. И., Гончарова Л. И., Карташев В. В., Коваленко Г. Д. Сегеда С.А. Радиоэкологический паспорт Харьковской области: Информационный бюллетень. УкрНИИЭП, Харьков. 2013. 14 с.
   4. Витько В. И., Гончарова Л. И., Карташев В. В., Коваленко Г. Д. Основные источники радиоактивного загрязнения р. Днепр // Проблеми охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки. Зб. наук. пр. УкрНДІЕП. Харків, вид-во „Факт” 2006. С. 125–176.
   5. Коваленко Г. Д., Пивень А. В.Экологический риск для здоровья населения при воздействии выбросов ТЭС и АЭС Украины. Ядерная и радиационная безопасность. – 2010. – № 4.
   6. Ляшенко В.И., Коваленко Г.Д. Охрана окружающей природной среды при добыче и переработке урановых руд// Экология и промышленность. № 4, 2011, с. 29–35
   7. Коваленко Г.Д., Сегеда С.О. Екологічний стан водних об’єктів ВП „Южно-Української АЕС” та мікрокліматичні особливості прилеглих територій// Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист, № 4, 2011, с. 71 – 88.
   8. Vitko V.I,  Zhegulina J.M., Kovalenko G.D. Transboundary impact of the Chernavodska NPP on tritium pollution of the Danube River on the territory of Ukraine/ Riscuri si catastrofe. – 2015. – vol. XIV, – №17(2). – р. 137 – 149. 
   9. Коваленко Г.Д. Оценивание экологического риска выбросов летучей золы и ее составляющих Змиевской ТЭС с учетом фракционного состава / Г.Д. Коваленко, В.И. Витько, А.В. Хабарова, В.В. Карташев и др. Ядерна енергетика та довкілля – №1(9). – К.:  2017. – С. 44–48.
   10. Витько В.И., Коваленко Г.Д. Потоки примесей при выбросах летучей золы от Змиевской ТЭС// Экология и промышленность. № 2, 2018, с. 99–104.

Співробітництво

Основні партнери в Україні

Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", м. Харків; Національний науковий центр "Інститут метрології", м. Харків; Інститут геохімії навколишнього середовища, м. Київ; Український науково-дослідний і проектно-дослідницький інститут промислової технології, м. Жовті Води.

Основні закордонні партнери

• Ряд робіт у лабораторії виконано у рамках співробітництва з:
• Міжнародним агентством по атомній енергетиці (проекти UKR/9/02, UKR/9/014);
• Центром дослідження міжнародного розвитку (IDRC, Канада);
• Комісією  ЄС  (програма TACIS)  – створення систем "Гамма-1" і "Гамма-2", “Создание комплексной системы радиационного контроля и раннего оповещения в Чернобыльской зоне отчуждения” (проект U4.01/05);
• INTAS (проекти 97-0073, 2001-2166).